День народження відомого просвітителя Буковини
Згадуйте предків своїх,
щоб історія перед вами не згасла,
і золотої нитки не згубіть.
Ольга Кобилянська
У світлу п'ятницю, 13 квітня, учасники семінару учителів української мови та літератури Вашківецької ОТГ у рамках акції «Буковині на згадку» посадили яблуневий сад на честь 155-ої річниці від Дня народження відомого просвітителя Буковини - Івана Миколайовича Бажанського, щоб ще раз віддати данину шани і поваги людині, яка сіяла розумне, добре і вічне на теренах Буковини. День видався напрочуд гарним і сповненим вражень, ніби сама природа сприяла реалізації задуманого. Традиційно зустріч почалася з історичного екскурсу на старому кладовищі, де покоїться серце великого патріота і трудівника освітянської та літературної ниви, який поєднав у собі стільки талантів: педагога, просвітителя, громадського діяча, філософа, фотографа, скрипаля, керівника хору, бджоляра… А відвідини Анниної гори – святого місця всієї Буковини – надихнули всіх учасників на плідну роботу і вселили віру в те, що сіяти розумне, добре, вічне та садити сади – святі справи.
Василь Сухомлинський, 100-річчя якого відзначаємо, писав, що «виховання – це не поєднання заходів і прийомів, а мудре спілкування дорослого із живою душею дитини». І саме таке спілкування відбулося у актовому залі гімназії за круглим столом, учасників якого привітав гімназійний хор під керівництвом Ніни Миколаївни Медвідь, який виконав Гімн гімназії, музику до якого написав В.Михайлюк.
«Сьогодні у рамках відзначення 100-річчя від дня народження Василя Сухомлинського мимоволі проводимо паралель між двома цими непересічними особистостями – Іваном і Василем, і можемо ствердно говорити про те, що Іван Бажанський – Сухомлинський Буковинського краю», - такими словами відкрила засідання круглого столу Лілія Миколаївна Гуйванюк – директор НВК «Вашківецька гімназія ім.І.Бажанського».
Вже минуло 155 років від дня його народження, але саме його творчість спонукає нас до глибоких роздумів щодо тих проблем, які у свій час порушував педагог і які не втратили своєї актуальності і сьогодні, адже у своїх статтях він окреслює основні шляхи, як правильно навчати дитину, виховувати її в дусі любові до батьків, рідного краю, традиції і звичаїв, любові до батьківщини. Ось і концепція національно-патріотичного виховання».
Саме виховання дітей через дім і школу, яке сповідував І.Бажанський, стало темою виступу учасників драматичного гуртка, яким керує Ніла Георгіївна Проскурняк – заступник директора з виховної роботи. Драмгуртківці презентували п'єсу Бажанського «Переконалася», яка, за словами Ніли Георгіївни, не втратила своєї актуальності і сьогодні.
Про необхідність побудови нової української школи на кращих зразках минулого наголошував і начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту Вашківецької ОТГ Володимир Петрович Лучак, який відзначив, що роботу у школах необхідно будувати на засадах партнерства між учителями, учнями і батьківською громадою, а голова методичного об'єднання вчителів української мови та літератури Вашківецької ОТГ Галина Іванівна Курик звернула увагу присутніх на вчення Бажанського щодо питання викладання рідної мови і відзначила визначальну роль учителів-словесників у цьому процесі.
Думку про те, що найбільші інвестиції – це інвестиції у майбутнє, висловив голова Вашківецької об'єднаної громади Микола Партенійович Перч, минулорічний лауреат премії І.Бажанського, який привітав учасників круглого столу і ще раз засвідчив необхідність таких зустрічей, які збагачують духовно, надають наснаги у роботі.
Учасники круглого столу «Іван Бажанський – Сухомлинський Буковинського краю» - лауреати премії імені Івана Бажанського – Василь Тодорович Джуран, Василь Васильович Костик, Олександр Іванович Столяр, Олександр Довбуш по-новому відкривали Бажанського. Марія Іванівна Дудирда познайомила з новими виданнями про педагога, які представлені у науковій бібліотеці ім.М.Івасюка.
Заключним акордом зустрічі став виступ заслуженого артиста України Івана Михайловича Дерди, у репертуарі якого чимало пісень на слова Бажанського, одна з яких прозвучала на зустрічі, а славнозвісна «Черемшина» покликала всіх до саду, де і відбулося священне дійство – саджання яблуневого саду, адже, як писав Віктор Терен: «Життя не кінчається смертю, коли залишається сад».
