A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Вашківецька міська громада
Чернівецька область, Вижницький район

Історичні події

Історична довідка

ВАШКІВЦІ  - Місто районного підпорядкування Вижницького району, розташоване на правому березі річки Черемоша, за 32 км. на північ ний схід до міста Вижниці, до обласного центру – 37 км., до якого підпорядковане село Волока.

Назва міста походить від особового імені Васко, який згідно народного переказу був першим поселенцем і засновником населеного пункту. А перша письмова згадка про Вашківці належить до 30-років ХV століття.

В 2001 році Вашківці святкували  570-річний ювілей  від першої писемної згадки про місто, на цьому святі було освячено Герб та Прапор  міста Вашківці, який був затверджений рішенням Вашківецької міської ради ХХV сесії ХХІІ скликання від  6 листопада 2001 року.

 

Першими поселенцями були землероби та скотарі, яки

х вабили тут хороші природні умови. Зростанню села допомагала і торгівл я. Найбільш давній центр села знаходиться у північно-західній околиці сучасного міста, але часті зміни русла річки Черемош напротязі століть приводили до зміни центра населеного пункту.

Вашківці здавна поділені на кути: Долішній, Гнатишин, Горішній, Затепличний, Старий і Кошково.

Старий кут походить від перших заселень території.

Долішній кут було названо так тому, що він лежить в низовні вздовж Черемошу.

Затепличний кут отримав свою назву так як він знаходиться за річкою Теплиця.

 

Горішній кут називали порізному. Місцевість недалеко від лісу називали берізник або Підбилиці. Назва берізник збереглася і сьогодні. Ще називали цю толоку ,, Підготар “, тобто місце під готарем ( готар – це поля між селами, а підготор – частина поля, яка межує з готарем ). Горішня толока, ще крім того, була заболоченим місцем, тому що тут бере свій початок річка Теплиця з найбільш холодною водою в Вашківцях, яка при навіть дуже сильних морозах не замерзає.

 

З цієї толоки іде дорога на Вижницю. Колись хати, що були біля цієї дороги називали Сеньківський кут, бо там перший поселився Сенько. Наліво від тієї дороги, був лан багатого єврея Шауера, який чогось називався Кошковим ланом. Колись річка Черемош під час повені затопила поселення Серафинець. Потерпівшим виділили по 20 пражин ( 20 сотих ) на Шауеровому лані, і тому, що той лан називали Кошковим, то і ту частину Вашківців почали теж називати Кошковим, а назва Сеньків кут забулася.

 

Хоч Вашківці давній населений пункт, але його розвиток йшов повільно. Основними причинами, що заважали зростанню села, був жорсткий феодальний гніт і численні напади татар, турків а пізніше і поляків

Південніше ланів вашківецьких земель проходив татарський      ( турецький ) шлях з Волоки до Вижниці. Крім того, татарські загони часто стояли табором на околицях і населення було примушене ховатись в зарослях долини річки Черемош.

З татаро-турецькими набігами з’язані численні народні легенди, пам’ятні місця. На південь від міста височить мальовнича гора, яку місцеві жителі називають Анниною. Про неї ходять ряд цікавих легенд, які відносяться до ХІІІ – ХІV ст.

З давних давен Черемош був кордоном між молдавською та польською державами. Але з деяких переказів, у яких доказується, що Черемош не завжди був цією межею. Межі цих держав деколи посувались поза ріку Черемош на молдавську сторону, то знову вертались по Черемошу. Внаслідок чого польські жовніри грабували та знущались над невинним вашківецьким населенням, які належали тоді їм.  Кілька разів пересувався у Вашківцях кордон то в один, то в другий бік.

Як вище було сказано перша письмова згадка про місто була датована 1431 роком, а у  грамоті польского короля Владислава Ягайла від 13 грудня 1433 року говориться про передачу Вашківці молдавському воєводі Стефану: ,, Васковци Стецку воеводе отписали есми к волоской земле, а и с тим со всем что к тому селу здавна прислушает “. Останні слова – яскраве підтвердження того, що село виникло задовго до опублікування цитованого документу і про те що Вашківці належали Польщі.

 

В ХVІ – ХVІІ ст. На території села діяли опришки, частина яких тимчасово переходила сюди з Галичини. Брали Вашківчани участь у визвольній війні 1648 – 1653 роках.

Я к типове феодально – залежне село Вашківці часто переходили від одного феодала до іншого. Світські і церковні феодали дарували, ділили, обмінювали село разом з його населенням.

Протягом наступних років володарі Вашківців часто змінювались. 342 роки (з 1433 по 1775 р.) Вашківці перебували у складі Молдавської держави, а з 1775 року входили Габсбурської імперії. В цей час власниками села були брати Микола та Йордаки Русети. Їх права на це село підтверджені австрійською комісією 12 березня 1782 року. 8 червня 1805 року брати русети обмінюють свої буковинські маєтки на волоські володіння Теодора Мустаце.       У 1808 році Вашківці дісталися барону Петріно.

 

Протягом усієї феодальної доби основним заняттям вашківчан було сільське господарсво. Крім того вони займалися ще гончарним виробництвом. У 1816 році у Вашківцях розпочалося виробництво паперу.

Вашківчани брали активну участь в антифеодальній боротьбі селянства Буковини. Десятиліттями вони домагалися вільного користування лісами і пасовищами.

В квітні 1848 року на заклик Лук’яна Кобилиці вашковецькі селяни повстали і відмовились виконувати панщину.

Вони озброювалися мисливськими рушницями, косами, вилами і сокирами, виганяли поміщиків, їх слуг та урядових чиновників, захоплювали ліси, пасовища й полонини, забирали поміщицьку худобу і хліб. Наростання антифеодальної боротьби змусило Петріно вдатися до хитрощів. Ще до поширення урядового патенту на Буковину, він першим в краї скасував панщину у вашковецькому маєтку.

Селянська реформа не тільки зберегла у Вашківцях поміщицьке землеволодіння, але й зміцнила його кількість.

З розвитком капіталізму на Буковині в житті трудящих Вашківців відбуваються певні зміни. На початку  ХІХ ст. Вашківці стають центром судової округи, а з 1903 року – містом, центром новоутвореного Вашківецького повіту.

У другій половині ХІХ ст. на початку ХХ ст. у Вашківцях виникає ряд дрібних капіталістичних підприємств. У 1873 р. була відкрита гуральня Гросмана, Фрейтога і вольцовий млин Таца.

Безпросвітні злидні примушували вашківчан залишати рідне місто і в пошуках кращої долі емігрувати за кордон.

Протягом тривалого часу у Вашківцях існувала лише одна приватна початкова школа заснована у 1788 р., вчителем був малограмотний дяк. На початку ХХ ст. в місті налічувалося три початкові школи, де навчання велося німецькою, польскою та українською мовами.

Під впливом місцевої громади в 1912 році у Вашківцях було відкрито гімназію Відкриття гімназії у Вашківцях було само по собі позитивним явищем. Однак ця гімназія, де плата за навчання була досить високою, обслуговувала лише верхівки міста і навколишніх сіл. Для дітей бідноти її двері виявились зачиненими. У них була можливість засвоювати науку в ремісничій школі (тут вчили робити вироби з лози).

Велику допомогу в діяльність гімназії вклав інспектор народних шкіл у Вашківецькому повіті Сергій Канюк – громадський діяч, освітянин.

На протязі всього історичного етапу у Вашківцях панувало активне життя.  Незважаючи на національний гніт, Вашківці займали помітне місце в культурному житті Буковини.

4 жовтня 1903 року у м. Вашківці засновано товариство ,, СІЧ “.

Одним із засновників якого був вашківчанин Георгій Лисан

посол Буковинського Сейму, його було обрано осавулом.

Тут протягом 1904-1907р. видавався двотижневик “Промінь”. В ньому друкувалися вірші, оповідання, нариси, літературні та критичні статті. Журнал широко пропагував революційно-демократичні ідеї Івана Франка. Місто відвідували відомі укр. письменники Наталія Кобринська, Гнат Хоткевич. Тривалий час тут учителював Іван Бажанський.

1945 року відбудовано спиртзавод. Організовано райпромкомбінат, заснований у 1940р. У 1962 році збудовано хлібозавод потужністю 33 тони на добу. Значно поліпшилось медичне обслуговування трудящих міста. Вже наприкінці 1944 року було відновлено роботу лікарні, розгромленої під час війни окупантами. Згодом відкрито дитячу лікарню на 20 ліжок. У 1964 р. завершено будівництво триповерхової лікарні на 125 ліжок.

З 1963 року почало діяти медичне училище.

Всі, хто цікавиться мистецтвом, побувавши у Вашківцях, не минають оселі народного митця, заслуженого майстра народної творчості, художника орнамениста Г.О.Гараса. Все своє життя присвятив він збиранню барвистих народних орнаментів та вишивок. Біля 3000 взірців орнаменту створив сам.

Чарівна вишивка супроводжує нас від народження: на сорочці, рушнику, скатертині, килимі.

Вишивка – класичний вид українського народного мистецтва, який розкриває невичерпне багатство творчих сил народу, вершини його мистецького хисту, життєрадісний оптимізм.

Не завжди замислюємось ми над тим, хто ж вони, часто безіменні, збирачі і творці цього унікального мистецтва народної графіки. Для вишивання відбирають орнаменти. Майже 40 років створював їх зразки нам земляк, заслужений майстер народної творчості Георгій Олексійович Гарас (1901-1972рр).

В будинку, де жив і працював Георгій Олексійович після його смерті

за згодою дружини Євдокії Петрівни в 1972 році було розпочато впорядкування творчої спадщини художника, а в 1975 р. відкрито меморіальний музей народної творчості. Інтер”єр будинку художника залишено майже в такому вигляді, яким він був за життя митця. Тут він малював, творив взірці, оберігаючи чистоту стилю, радо зустрічав в домашньому музеї шанувальників його мистецтва з усього світу. Орнаментом Г.Гараса судилось довге життя. За його взірцями вишивають і тчуть, різблять народні умільці не тільки нашої країни.

 

 

Славу Вашківцям на весь світ принесли автори пісні ,,Черемшина“ :  Василь Пилипович Михайлюк та Микола Якович Юрійчук, які написали ще чимало прекрасних  творів такі як ,,Смерічки“, ,,Білі журавлі“, ,, Карпатський романс “,  ,, Я до Вас приїхав в гори “ та багато інших.

Вперше пісню «Черемшина» виконав хор міста Вашківці, а поніс у народ ще один наш земляк — Дмитро Гнатюк. Пізніше її взяла до свого репертуару Софія Ротару. А потім пісня увійшла у золотий фонд української естради.

 

Вашківчани гордяться своїми земляками.

Роман Гнатишин, генерал-губернатор Канади у 1990 - 1995 роках, а ця посада формально є найвищою в державі. Пан Роман визнавав і пишався своїм українським походженням. Він це наголосив на церемонії призначення його згадану посаду. Дід і бабуся Гнатишина, які походять з міста Вашківці на Буковині, були простими селянами і важкою фермерською працею будували майбутнє своїх дітей та онуків у Канаді. Батьки Романа, сенатор Іван Гнатишин і Галина Гнатишин, були оплотом українського громадського життя в Канаді.

Тут народився і працював перший губернатор Чернівецької області, а зараз Надзвичайний і Вповноважений Посол України Іван Миколайович Гнатишин.

У Вашківцях існує  народний аматорський ансамбль танцю ,, Черемшина “ під керівництвом лауреата премії імені Ю. Федьковича, лауреата літературно-мистецької премії імені Георгія Гараса, Почесного громадянина міста Вашківці, Заслуженого працівника культури України Ореста Ілліча Сірецького. Цей творчий колектив знають не тільки  в Україні, але і за кордоном.

Також у Вашківцях на протязі багатьох років існує Народнихор хор міста і великою гордістю Вашківців є Народний аматорський вокальний ансамбль «Рута» Вашковецького медичного коледжу Буковинського державного медичного університету.

Ще можна багато писати про місто, але більшу інформацію Ви отримаєта на інших сторінках нашого сайту.

Молюсь за долю України,

За Буковину,Вашківці молюсь.

Для  Вас  весь час –

Щодня – години,

У міру сил своїх тружусь.

 

З  душі   своєї  я  даю,

Всі сили, все що можу дати,

Щоби красою весь час цвіли,

Неповторні  мої Карпати.

 

Радію  сонцю  і весні,

Жовтому  листю теж радію,

Завжди вклоняюся землі –

Тій грудочці,що дає нам силу.

 

Вкраїну й Буковинський край,

Місто  моє – завжди любити,

Я буду вас - рідних  людей,

Поки живу  і буду жити.

 

Так! Завжди молюсь за Україну

й Буковину,

За Вашківці я теж  молюсь,

Весь час – що день і що годину,

Для Вас я  в міру  сил своїх тружусь.

 

Зоря Колотило 

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь